Законом України від 6 жовтня 2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності»внесені зміни до низки нормативних актів, якими передбачається забезпечення захисту прав власності, економічних інтересів громадян та інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном, адже шахраї, використовуючи різні схеми, відбирали бізнес та нерухомість, а це негативно відображалось на інвестиційній привабливості нашої держави.

  Отже, що змінив Закон для бізнесу? Реєстраційні дії щодо юридичних осіб можна проводити винятково в межах області. Закон унеможливлює поширений тип зловживання, коли, наприклад, реєстратор у Харкові здійснює незаконні реєстраційні дії щодо майна у Хмельницькій області.

  Запроваджено обов’язкове нотаріальне посвідчення підписів голови, секретаря або учасників Загальних зборів на протоколі та на установчих документах при внесенні змін до відомостей про юридичну особу. Тобто «перереєстровувати» активи на підставі, якихось інших незасвідчених нотаріусом документів більше ніхто не зможе. Фактично це положення унеможливлює одну з основних рейдерських схем.

  І ключове – відповідальність. За спробу незаконного захоплення бізнесу значно посилюється відповідальність для заявника, реєстратора та зацікавленої особи, зокрема передбаченокримінальну відповідальність до 8 років з конфіскацією майна, а також адміністративна відповідальність – штраф до 8500 гривень.

  Що змінив Закон для пересічного українця? З’явиться впевненість, що належна громадянину квартира не буде передана іншій особі у той час, коли громадянин у ній живе і ні про що не підозрює. Відтепер при реєстрації нерухомості власник може отримати паперове підтвердження власності з підписом та печаткою реєстратора.

  Принцип екстериторіальності проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно для нотаріусів звужено: нотаріуси можуть здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна в межах області, крім випадків, коли реєстраційна дія вчиняється одразу після нотаріальної.

  Наступні положення стосуються посилення контролю за діями нотаріусів та державних реєстраторів. Це не означає, що влада почне втручатися у роботу нотаріусів чи реєстраторів, однак, Законом передбачено проведення Міністерством юстиції «камеральних перевірок», які будуть проводитись шляхом моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі прав. Такий контроль за роботою державних реєстраторів дозволить зменшити кількість зловживань з боку державних реєстраторів та дозволить притягувати до відповідальності злісних порушників Закону.

  Подовжено термін подання скарги до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін’юсту та територіального управління юстиції з 30 днів до 60. Це важливо, адже були випадки, коли заявник звертався до комісії зі скаргою, що була складена з порушенням вимог, і не встигав виправити формальні помилки та подати відредаговану скаргу до комісії у визначений законом термін.

  Якщо все ж хтось під загрозою ув’язнення, штрафів та позбавлення професії наважиться здійснити спробу захоплення майна чи бізнесу, у громадянина буде більше шансів віднайти справедливість у Мін’юсті.