Результати роботи УВБ ГУ ДФС у Вінницькій області за січень-березень 2016 року

  Робота щодо запобігання та протидії корупції в структурних підрозділах ГУ ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС, відділом власної безпеки при ГУ ДФС у Вінницькій області Головного управління власної безпеки ДФС України (далі – відділ) проводиться у відповідності до вимог Закону України від 14.10.2014 №1700-VIІ „Про запобігання корупції” із змінами та доповненнями, Указів президента України від 05.10.2011 року №964/2011 „Про першочергові заходи реалізації Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” та №1001/2011 „Про національну антикорупційну стратегію на 2011 – 2015 роки” .

Зокрема, протягом січня-березня 2016 року проведено 16 службових перевірок та розслідувань, серед яких -10 за зверненнями фізичних та юридичних осіб. За результатами яких, правоохоронними органами області розпочато 6 кримінальних проваджень стосовно службових осіб органів ДФС. Крім того, за поданнями УВБ щодо вжиття заходів реагування, протягом першого кварталу 2016 року керівникам підрозділів ГУ ДФС області до 9 службових осіб вжиті заходи дисциплінарного впливу.

 

  Заходи щодо запобігання і протидії корупції

  Одним з пріоритетних напрямків роботи відділу залишається упереджувальна та роз’яснювальна робота серед працівників податкової та митної служби, а також кандидатів на заміщення вакантних посад. Так, за перший квартал поточного року проведено 149 профілактично-попереджувальних заходів, серед яких лекції, виступи, бесіди, наради, виступи по радіо, публікації в пресі, розміщення інформації на суб-сайті ГУ ДФС області та в мережі Інтернет . В рамках забезпечення прозорості діяльності, своєчасного інформування громадськості про результати вжитих заходів, показники роботи управління щомісячно розміщуються на суб-сайті ГУ ДФС у Вінницькій області. Для всіх небайдужих нагадуємо, що у відділі працює цілодобова лінія телефону „довіри” ((0432) 660205). Подзвонивши на нього, можна повідомити про будь-які корупційні прояви з боку працівників органів ДФС у Вінницькій області та Вінницької митниці ДФС. Крім того, з метою реалізації антикорупційного проекту Державної фіскальної служби України діє сервіс «Пульс»(044) 284-00-07, який приймає інформацію від суб’єктів господарювання та громадян щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів та територіальних органів ДФС, проблем, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також щодо упередження контрабанди.

УВБ ГУ ДФС у Вінницькій області

 

  Касовий чек із обов’язковими реквізитами – вже з 13 березня

  Для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єктів господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), касовий чек, надрукований реєстратором розрахункових операцій, повинен містити окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва податку. У реквізиті „Акцизний податок” його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення. При цьому, рядки 9 та 10 такого касового чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю. Вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків у частині відображення інших податків, крім податку на додану вартість, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі - РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем до 13 березня 2016 року. Про ці та інші вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій, що застосовуються для обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та щодо реалізації фіскальних функцій РРО, що застосовуються під час здійснення операцій з приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування йдеться більш детально у листі ДФС України від 29.03.2016 р. №10583/7/99-99-22-07-03-17 „Про нормативно-правові акти”.

  Зважаючи на це, Головне управління ДФС у Вінницькій області звертається з проханням:

- до центрів сервісного обслуговування про організацію у найкоротший термін роботи з внесення змін до реєстраторів розрахункових операцій, наявних у користувачів, для друку всіх реквізитів касових чеків передбачених Положенням № 13, затвердженим наказом Міністерства фінансів від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350;

- до користувачів реєстраторів розрахункових операцій про якнайшвидше налагодження співпраці з центрами сервісного обслуговування та виробниками чи імпортерами касової техніки для доопрацювання наявних реєстраторів розрахункових операцій, відтак забезпечення дотримання вимог чинного законодавства до форми та змісту розрахункових документів;

- до суб’єктів господарювання, що застосовують при проведенні розрахункових операцій книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки, щодо подання звітності про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за квітень 2015 року і надалі за оновленою формою №ЗВР-1, починаючи з травня 2016 року.

 

  Якщо суд зобов’язав повернути аванс

  Порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної при поверненні постачальником попередньої оплати за рішенням суду не відрізняється від загальновстановленого, який наведено у статті 192 Податкового кодексу України. Отож, на підставі пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, постачальник товарів або ж послуг при поверненні на підставі рішення суду попередньої оплати зобов'язаний на дату такого повернення на всю суму повернених коштів скласти розрахунок коригування до податкової накладної, що була складена постачальником на дату отримання попередньої оплати і направити такий розрахунок коригування до покупця для реєстрації його в Єдиному реєстрі податкових накладних. Звертаємо увагу, що постачальник товарів має право зменшити суму нарахованих податкових зобов'язань за таким розрахунком коригування лише після його реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем).

 

  Про особливості визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками

  Державна фіскальна служба України листом від 24.03.2016 №9983/7/99-99-19-03-02-17 у зв’язку із надходженням численних звернень платників податків роз’яснила особливості визначення сум бюджетного відшкодування ПДВ сільськогосподарським товаровиробником у разі експорту власно виробленої сільськогосподарської продукції.

  Лист Державної фіскальної служби України від 24.03.2016 №9983/7/99-99-19-03-02-17 розміщено за адресоюhttp://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/67345.html.

 

  Якщо платник податку на прибуток здійснює перехід на спрощену систему оподаткування

  Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім визначених особливостей, встановлених п. 137.4 ст. 137 Кодексу. Відповідно до пункту 137.5 ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку: а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; б) виробників сільськогосподарської продукції; в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Згідно з п. 291.3 ст. 291 Кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. І р. ХІV цього Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Кодексу (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 цього Кодексу). Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Кодексу). Пунктом 294.3 ст. 294 Кодексу визначено, що для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Поряд з цим, згідно з п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств. З урахуванням зазначеного, платник податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року, подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

 

  Порядок оподаткування зарплати, якщо працівник - студент

  Відповідно до п.п. 169.1.3 ст. 169 Податкового кодексу України, працюючий студент має право на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків від загальної суми пільги ( у 2016 році це становить 1033 грн. 50 коп.) при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує 1930 гривень. Втім, якщо студент отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується (п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ). Отже, студент, який не отримує бюджетну стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків від загальної пільги при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує 1930 гривень. Для того, щоб скористатися правом на підвищену пільгу, працівнику-студенту слід надати працедавцю заяву, до якої додати довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету. Надання «студентської» пільги зупиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому працівник отримає диплом про здобуття освіти.

 

  Фірма змінила назву – як звітувати та податкові накладні складати

  ДФС інформує щодо питань, пов'язаних із зміною найменування юридичної особи, зокрема, порядку подання податкової звітності в електронній формі та складання податкових накладних. Насамперед, згідно з нормами пункту 66.1 статті 66 Податкового кодексу, у разі зміни платником податку найменування та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, органи Державної фіскальної служби самостійно вносять відповідні зміни до облікових даних платника податків на підставі відомостей, отриманих з ЄДР. Тобто, платнику не потрібно подавати заяву за формою №1-ОПП з позначкою "Зміни" до податкової інспекції (як за основним місцем обліку, так і за неосновним). У податковій звітності змінене (нове) найменування зазначається з дати державної реєстрації зміни до установчих документів юридичної особи. Для підготовки і подання податкової звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, посадові особи підприємства, яке змінило назву, повинні отримати нові сертифікати відкритих ключів. Якщо підприємство є платником ПДВ, то у разі зміни найменування такий платник подає до податкової інспекції, в якій перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою "Перереєстрація". У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви. До дати перереєстрації платника ПДВ у зв'язку із зміною найменування такий платник при складанні податкових накладних може одночасно зазначати своє нове та попереднє найменування.

  В.о.начальника Крижопільської ОДПІ Л.С.Сузанська