Оскільки в Україні виконуються вимоги Закону України від 9.04.2015 року за № 317 в частині змін назв вулиць (назви підприємства), у платників податків виникає ряд питань. Тож ДФС України надала податкову консультацію щодо дій суб’єкта господарювання, який здійснює торгівлю алкогольної та тютюнової продукції (лист від 06.04.2016 р. N7654/6/99-99-11-02-02-15). Як зазначається в листі, ті суб’єкти господарювання, які були створені до введення в дію зазначеного Закону, у разі порушення його вимог зобов'язані протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом привести свої установчі документи, найменування та/або символіку у відповідність із вимогами Закону.

  У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін. Таким чином, якщо на виконання Закону органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування прийнято рішення про перейменування вулиці чи інших топонімів (географічних назв), внаслідок чого змінюється адреса господарської одиниці, власник відповідного приміщення має привести свої установчі документи, документи на господарську одиницю та інші документи у відповідність до Закону. Після внесення змін до документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, має бути проведена перереєстрація РРО.

 

  Фіскальна служба України оновила Державний реєстр РРО

  Наказом ДФС України №271 першого квітня 2016 року затверджено оновлений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, який має два розділи. У першому розміщено РРО, дозволені до первинної реєстрації. У другому – РРО, первинна реєстрація яких заборонена. Зокрема, у оновленому Реєстрі значиться 67 РРО, дозволених до первинної реєстрації. Серед заборонених є, наприклад такі, що забезпечують передання до органів ДФС фіскальних звітних чеків. Крижопільська ОДПІ радить суб’єктам господарювання, що використовують у своїй діяльності РРО, ретельно звіритись із оновленим переліком РРО, включених до Держреєстру, який розміщено на веб-порталі ДФС за адресою sts.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/.

 

  ПДФО при виготовленні ювелірного виробу

  ДФС України у листі від 07.04.2016 р. N3575/П/99-99-17-03-03-14 надала роз’яснення щодо порядку оподаткування податком з доходів фізичних осіб виготовлення ювелірного виробу зі зданого брухту дорогоцінних металів. Згідно з п.2.6 Інструкції щодо надання послуг з ремонту та виготовлення ювелірних виробів та інших виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженою наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 27.08.2000 р. N20 при прийманні замовлення на виготовлення нового ювелірного виробу в договорі (квитанції) зазначається: найменування зразка виробу або виконується ескіз (зарисовка) та його опис; матеріал виробу, його проба, спосіб декоративного оздоблення та загальні втрати (безповоротні втрати і зворотні відходи). Разом з цим виконавець може проводити обмін лому дорогоцінних матеріалів на заздалегідь виготовлені ювелірні вироби (п. 2.2 Інструкції). Відповідно до ст. 715 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, до договору міни застосовуються, зокрема, загальні положення про купівлю-продаж (ст. 716 ЦКУ). Тож дана операція може слугувати об’єктом оподатковуватися ПДФО.

 

  Доходи у негрошовій формі – як відобразити у ф.№1ДФ застосування коефіцієнта

  Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ, під час нарахування доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. До наведеної формули застосовується діюча у 2016 році ставка податку 18 відсотків (тобто, для ставки податку 18 відсотків - коефіцієнт 1,21951). Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом МФУ від 13.01.2015 № 4. Відповідно до п. 3.2 розділу III Порядку у графі 3а "Сума нарахованого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння). У графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом (п. 3.3 розділу III Порядку). Враховуючи, що коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Кодексу, застосовується для визначення бази оподаткування, тому у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а "Сума нарахованого доходу" та 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнта.

 

  Як врахувати амортизаційні різниці у декларації за 2015 рік

  Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу. Відповідно до положень п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу. Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I, пп. 138.3.2 - 138.3.4 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу). Згідно з п. 11 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01.01.2015 має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31.12.2014 р. відповідно до ст. ст. 144 - 146 та 148 розділу III Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Таким чином, амортизація основних засобів, нарахована згідно з правилами бухгалтерського обліку у 2015 році, збільшує фінансовий результат до оподаткування у Декларації з податку на прибуток за 2015 рік; одночасно амортизація основних засобів, розрахована відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за 2015 рік, зменшує фінансовий результат до оподаткування у цій декларації.

  В.о.начальника Крижопільської ОДПІ Л.С.Сузанська