19 лютого 2018 року – граничний термін подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне, від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України). Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року N 408, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 р. за N 479/26924.

  Податкову декларацію з плати за землю на 2018 рік слід подати не пізніше 20 лютого

  ДФС нагадує, що платники плати за землю – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (п. 286.2 ст. 286 ПКУ). Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 р. N 9 до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 р. № 560, були внесені зміни, які набрали чинності 23 березня 2017 року. Тому з 01.01.2018 р. для складання звітності, у тому числі для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, потрібно використовувати оновлену форму податкової декларації з плати за землю. У новій формі декларації, зокрема: 1) змінено кол. 8 розрахунків суми земельного податку та орендної плати —розмежовано одиниці виміру (га/м2), які зазначаються у витягах про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що надаються Держгеокадастром; 2) уточнено кол. 10 розрахунків суми земельного податку та орендної плати — доповнено словами «одиниці площі», тобто для розрахунку суми податкового зобов'язання застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки, а не усієї земельної ділянки; 3) інформація щодо категорії/цільового призначення земельної ділянки зазначається відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель. Також платник має право подавати щомісяця звітну декларацію, що звільняє від обов’язку її подання не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

  До 20 лютого не забудьте подати декларацію з транспортного податку за новою формою

  ДФС нагадує, що відповідно до п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Слід нагадати, що з 01 січня 2018 року діє оновлена форма Податкової декларації з транспортного податку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 р. №415. Зокрема, декларацію доповнено наступними показниками: - Міжнародний ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN-код); - тип пального. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Транспортний податок юридичні особи повинні сплачувати авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).

  Платник земельного податку, що має пільги, декларацію подає

  Нормами Податкового кодексу України не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг. Таким чином, юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг. Роз’яснення з цього приводу надано Державною фіскальною службою України в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі в категорії 112.05.

  Платники єдиного податку декларацію з плати за землю та звіт про пільги щодо неї не подають

  Чи повинні юридичні особи – платники єдиного податку, які використовують для провадження господарської діяльності належні їм на правах власності або постійного користування земельні ділянки, подавати податкові декларації з плати за землю та звіти про суми податкових пільг щодо сплати земельного податку?

  Оскільки суб’єкти господарської діяльності – платники єдиного податку не є платниками земельного податку за використання ними земельних ділянок для провадження підприємницької діяльності та не отримують податкові пільги щодо сплати земельного податку, то за ці ділянки податкову декларацію з плати за землю та звіт про суми податкових пільг щодо сплати земельного податку до контролюючих органів подавати не потрібно. Роз’яснення з цього приводу надано Державною фіскальною службою України в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі в категорії 112.05.

  За неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи ФО застосовується адмінштраф

  ДФС повідомляє, що відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з п. 5 підр. 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 р. IV ПКУ для відповідного року.

  Члени фермерських господарств повинні подати заяву 1-ЄСВ

  ДФС повідомляє, що для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування членам фермерських господарств, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162. У Заяві члену фермерського господарства необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана Головою фермерського господарства. За матеріалами листа ДФС України від 19.01.2018 №1638/7/99-99-13-02-01-17.

  Платник земельного податку та орендної плати звітує щодо них в окремих деклараціях

  Надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах державної фіскальної служби платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати. Отже, платник, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо – щодо орендної плати. Роз’яснення з цього приводу надано Державною фіскальною службою України в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі в категорії 112.05.

  Підприємці на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ЄСВ поквартально

  Верховна Рада 03 жовтня 2017 року, прийняла в цілому Закон №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», згідно якого внесено зміни і до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Усі запроваджені зміни щодо розміру та обчислення ЄСВ набрали чинності з 01.01.2018 року. Для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або осіб, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; членів фермерського господарства встановлено нові строки сплати єдиного внеску. Зазначені особи будуть зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок. У 2017 році дана категорія платників внески сплачувала - один раз на рік. Фізичні особи підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, сплачують ЄСВ щокварталу. Сума єдиного внеску для таких платників єдиного податку не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (22 відсотки від мінімальної заробітної плати) та не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (п'ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати). При цьому, такі платники єдиного податку визначають базу нарахування єдиного внеску самостійно.

  Місцеві податки і збори у 2018 році: встановлення та оприлюднення ставок

  Місцеві ради зможуть переглянути ставки місцевих податків і зборів протягом 2018 року відповідно до Закону України від 07 грудня 2017 року N 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», який набрав чинності 01 січня 2018 року. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону № 2245- VIII у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4 щодо стабільності податків та зборів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України – щодо оприлюднення рішень про встановлення місцевих податків та зборів до початку бюджетного року та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». В свою чергу, платникам податків – юридичним особам необхідно постійно перевіряти розмір таких ставок протягом року. Через зміну ставок в середині звітного року необхідно буде подавати уточнюючу декларацію з податку на нерухоме майно та земельного податку і коригувати їх суми. Також Законом № 2245- VIII внесено зміни до підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, відповідно до яких копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається місцевими радами в електронному вигляді у 10-денний строк з дня прийняття до органу ДФС, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів. Зробити це потрібно не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін до них. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику – Державна фіскальна служба України не пізніше 15 липня поточного року повинна оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях. Враховуючи зазначені вище зміни, така інформація, як передбачено у згаданому зміненому підпункті 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України , може бути оприлюднена у 2018 році щодо ставок місцевих податків і зборів у 2019 році. Крім цього, слід зазначити, що платники місцевих податків та зборів можуть використовувати зведену інформацію з офіційного веб-сайту ДФСУ відповідно до доповнення, внесеного до пункту 12.5 статті 12 ПКУ, при визначенні своїх податкових зобов’язань. Такі платники звільняються від відповідальності у разі, якщо у цій інформації буде виявлено помилку (розбіжності між даними ДФС та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів). У такому разі до таких платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені ПКУ, спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.

  Триває деклараційна кампанія – 2018

  Триває другий місяць кампанії декларування доходів, одержаних протягом 2017 року. ДФС нагадує про основні випадки подання декларації про майновий стан і доходи та випадки, коли декларація не подається. Так, обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів: - від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування); - від провадження незалежної професійної діяльності; - від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України; - у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування; - у вигляді іноземних доходів; - від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування); - у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує за 2017 рік 800 грн., крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II Податкового кодексу України; - у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах; - у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом Податкового кодексу України; - у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 Кодексу; - у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує у 2017 році 800 грн.; - від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за 2017 рік перевищує 160000 грн.; - отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам; - у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом 2017 року перевищує 2240 грн.; - у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 1600000грн.; - з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України. Відповідно до п. 179.2. ст. 179 Податкового кодексу України обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: - від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; - виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом Кодексу; - від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до IV розділом Кодексу; - у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок.