До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

  Відповідно до п. п. 170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО — орендодавець.

  При цьому:

  а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

  б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО — орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

  Підведено підсумки деклараційної кампанії

  Вінничани вже задекларували більш ніж півмільярда минулорічних доходів. «Проти минулорічного декларанти регіону стали багатшими на 164 млн грн. Разом із тим на 595 осіб зросла і їхня кількість. За три місяці 2019 року, про отримані 594,5 млн грн минулорічних доходів, прозвітували 8259 вінничан», – говорить начальник ГУ ДФС у Вінницькій області Руслан Осмоловський. За словами посадовця понад 46 відсотків з них або більш ніж 3,8 тисячі осіб скористались правом на податкову знижку. Відтак, повернуть собі за результатами розрахунків майже 7,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Щодо осіб, які зобов’язані були подати декларацію, їхня кількість за січень-березень 2019 року склала 4254. За даними проведених розрахунків вони доплатять понад 11,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та більше 2,0 млн грн військового збору. Посадовець додає: «Серед «обов’язкових декларантів» майже 71% громадяни отримали інші доходи – це переважно доходи від продажу сільськогосподарської продукції. Близько 20% – отримували минулоріч спадщину або подарунки. Решта – це громадяни, котрі мали доходи від здачі в найм або продажі нерухомого та/або рухомого майна, інвестиційний прибуток, іноземні доходи, тощо. На Крижопільшині станом на 03.05.2019 року забезпечено подання декларацій про майновий стан і доходи в кількості 1555, що більше за відповідний період минулого року на 339 декларацій, або 28,0 % (у 2018 році - 1216 декларацій).

  За 4 місяці на Вінниччині знайшли офіційну роботу майже 32 тисячі громадян

  Про це у своїх повідомленнях, що надійшли до фіскальної служби області з 1 січня по 1 квітня 2019 року, проінформували близько 10,7 тисяч роботодавців Вінницької області. Проти аналогічного проміжку часу 2018 року кількість працевлаштованих зросла на 20,1 відсоток. Тоді кількість таких громадян трохи перевищила 26,6 тисяч осіб. Про це говорить начальник ГУ ДФС у Вінницькій області Руслан Осмоловський та додає, що таким чином бізнес нашої області підтверджує позитивне сприйняття змін у законодавстві про працю. «Зважаючи на статистику, кожного дня на Вінниччині офіційну роботу отримують більше 3,5 сотень громадян. А це значить, що всі вони матимуть соціальний захист сьогодні і забезпечену старість у майбутньому. Їх, у свою чергу, зможе гарантувати держава, за рахунок отриманих до казни податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску», – зауважує посадовець. Нагадаємо, що порядок подання повідомлення про прийняття працівника на роботу визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 413. Воно може бути надано засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

  Які витрати можна включити до податкової знижки

  Головне управління ДФС у Вінницькій області нагадує, що в Україні триває декларування громадянами доходів, одержаних упродовж 2018 року, та зауважує, що громадяни можуть повернути частину сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, скориставшись правом на податкову знижку. Таке право передбачене статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). До переліку витрат, дозволених для включення до податкової знижки, включаються: сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення; частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому статтею 175 ПКУ; сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 ПКУ; сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення; оплата допоміжних репродуктивних технологій; оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива; сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи; сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла. Додамо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати по 31 грудня 2019 року включно.

  Як юрособам Вінниччини сплачувати ПДФО за відокремлений підрозділ

  Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16№ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16№ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ). Зважаючи на це, Головне управління ДФС у Вінницькій області нагадує, що такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ). Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі. Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про уci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Разом із тим у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує уci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів. Отже, якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа не уповноважена нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів і перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

  Начальник Крижопільського управління ГУ ДФС у Вінницькій області Л. Сузанська