В Україні середній показник смертності внаслідок надзвичайних ситуацій – 130–135 осіб на 100 тис. населення (за даними ДСНС). Це перевищує показники країн Європи в 3–5 разів.

  Хвилина дорого коштує…. На догоспітальному етапі помирає 76% потерпілих, у лікарнях – 24%. У розвинених країнах світу на догоспітальному етапі помирає 28%, у лікарнях – 72%.

  Так відбувається не через те, що в нашій країні набагато вищий рівень медицини чи оперативніше прибуває екстрена (швидка) медична допомога. Річ у тім, що, за інформацією медпрацівників, зі 100 осіб, які померли на догоспітальному етапі, приблизно 20% отримали несумісні з життям травми, а смерть 80% потерпілих настала внаслідок неефективної евакуації до лікувальних закладів і неправильно організованої домедичної допомоги безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації.

  Якщо поруч із травмованим немає людини, яка за своїми службовими обов’язками повинна володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя, надавати допомогу мусить той, хто поблизу. Потрібно вміти робити це правильно, адже головний принцип під час надання домедичної допомоги – не нашкодити. Дії рятівника мають бути швидкими, продуманими, рішучими й доцільними. Хоча в надзвичайній ситуації зберігати спокій досить складно, допоможе в цьому чітке усвідомлення того, що робиш і з якою метою.

  Урятувати людину – обов’язок кожного!Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

  Отже, працівники повинні вміти надати потерпілому допомогу до прибуття медичних працівників підприємства або фахівців екстреної медичної допомоги (згідно з 29 порядками надання домедичної допомоги, затверджених наказом МОЗ від 16.06.2014 № 398).

  Для успішного результату замало лише бажання надати допомогу, – потрібно мати практичні навички та знати чіткий алгоритм дій.

  Дедалі більше підприємств організовують навчання своїх працівників, залучаючи до цього інструкторів з домедичної допомоги. Проте не всі інструктори, які прибувають на підприємство, мають практичний досвід надання першої допомоги та вміють якісно й доступно подати інформацію слухачам.

  Чинними нормативними документами передбачено певні кваліфікаційні вимоги до осіб, що надають навчальні послуги з надання домедичної допомоги.

  Проводити навчання повинні фахівці з медичною освітою (відповідно до п. 5.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держпраці № 15 від 26.01.2005 (додаток 4, Тема 7 «Надання домедичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку»).

  А втім, навіть наявність такої освіти не слід розглядати як безумовне право на надання цих освітніх послуг.

  За інформацією Крижопільського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Вінницькій області