Міграція – це процес переміщення або через міжнародні кордони, або в межах однієї країни, що включає будь-які пересування людей, незалежно від причин.

  Мігрант – це людина, яка переміщується з одного місця, регіону або країни до іншого.

  Розрізняють два основні види мігрантів:

  1) добровільні мігранти (які покидають місце свого проживання за власним бажанням у пошуку кращої долі. Наприклад, трудові мігранти, які виїжджають на заробітки, особи, які їдуть навчатися за кордон, члени сімей трудових мігрантів тощо);

  2) вимушені мігранти (громадяни певної країни, які вимушені її покидати, оскільки з різних причин їм там уже небезпечно: переслідування, війна, збройні конфлікти, стихійні лиха тощо).

  До вимушених мігрантів відносяться:

  • шукачі притулку;
  • біженці;
  • особи, які потребують тимчасового захисту;
  • особи, які потребують додаткового захисту;
  • внутрішньо переміщені особи (ВПО, переселенці).

  Термін «шукач притулку» застосовується до мігранта, який шукає міжнародного захисту. В Європі міжнародний захист може надаватися у формі статусу біженця або додаткового захисту. Так, кожен біженець є шукачем притулку, але не кожен шукач притулку стає біженцем. Особа стає біженцем після відповідної процедури визнання та отримання відповідного документу. Наприклад, людина, побоюючись переслідувань, залишає територію Сирії та прибуває до України. Вона звертається до управління міграційної служби для отримання статусу біженця. На цей момент вона є шукачем притулку. Лише після отримання позитивного рішення міграційної служби така людина набуває статусу біженця.

  Внутрішньо переміщена особа відрізняється від біженців та осіб, які потребують додаткового захисту тим, що ВПО не пересікає міжнародні кордони. Наприклад, людина переїздить з Донеччини чи Луганщини до Києва чи Одеси у зв’язку з тим, що на Сході України відбувається збройна агресія. Тобто така людина не пересікає кордони України, а лише переміщається її територією. На місці нового проживання вона звертається управління соціального захисту населення для отримання статусу ВПО.

  Як отримати правову допомогу Україні?

  І. Зателефонувати за номером 0 800 213 103.

  Це номер єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги. Всі дзвінки безкоштовні. Тут Ви можете отримати як правову консультацію, так і дізнатися контакти найближчих місцевих центрів чи бюро правової допомоги, де Ви матимете можливість поспілкуватися з юристом особисто.

  ІІ. Скористатися українською правничою Вікіпедією – довідково-інформаційною платформою правових консультацій WikiLegalAid.

  Посилання: https://wiki.legalaid.gov.ua

  Тут Ви можете знайти відповіді на найпоширеніші юридичні питання і дізнатися, як діяти у певній ситуації.

  ІІІ. Звернутися до місцевого центру чи бюро правової допомоги, яке розташоване найближче до місця Вашого проживання чи перебування.

  Ви можете зробити це:

  • особисто, завітавши за місцем розташування;
  • письмово (написавши листа);
  • зателефонувавши.

  Ви розповідаєте про правову проблему чи ситуацію. Працівник бюро чи центру надасть консультацію. У разі потреби звернення до суду або представництва у суді – Вам запропонують написати письмове звернення. Для цього необхідно заповнити бланк звернення про надання БВПД та згоду на обробку персональних даних, подати документи (перелік зазначено далі).

  Для надання БВПД буде призначено адвоката чи працівника центру.

  Адреси і контакти центрів, дистанційних пунктів можна знайти за посиланням:

  1. https://legalaid.gov.ua/tsentry/
  2. https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/

  Тетяна Шубенко, начальник Піщанського бюро правової допомоги